Соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні, впливають на одну з найважливіших сфер економіки - сферу праці, трудових відносин. Ефективність економіки будь-якого суспільства визначається насамперед якістю наявних трудових ресурсів, способом їх включення в суспільне виробництво, ефективністю їх функціонування та використання.

Метою курсу «Економіка праці й соціально-трудові відносини» є формування системи теоретичних і прикладних знань про категорії, поняття в галузі економіки праці, механізми забезпечення ефективного використання праці, а також вивчення студентами теоретичних основ та ознайомлення з досвідом формування соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки та його застосуванням в Україні. Особлива увага приділяється існуючим у світі моделям та інституційним формам соціально-трудових відносин і відповідно відносинам між найманими працівниками, роботодавцями і державою; правам і повноваженням сторін; державно-договірному регулюванню соціально-трудових відносин; веденню колективних переговорів на різних рівнях і способам вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів.

Завданням курсу є набуття вмінь і навичок у галузі забезпечення ефективного використання ресурсів праці й моніторингу соціально-трудових відносин.

Предметом курсу є закономірності та способи формування і продуктивного використання ресурсів праці, узгодження інтересів сторін соціально-трудових відносин у сфері праці.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

1)    теоретичні основи економіки праці у масштабах держави, галузі, окремого підприємства;

2)    вимоги до формування та використання трудових ресурсів, їх професійної підготовки;

3)    основні особливості формування ринку праці, механізм його функціонування;

4)    основи організації, планування, оплати праці;

5)    теорію соціально-трудових відносин;

6)    міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин, міжнародні трудові норми і соціальні стандарти;

7)    правовий статус, роль та повноваження суб’єктів соціально-трудових відносин в Україні;

8)    методи, принципи ведення соціального діалогу, колективних переговорів і способи вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

1)    використовувати теоретичні та практичні основи курсу при подальшому вивченні економічних дисциплін;

2)    виявляти резерви зростання продуктивності праці, раціонального використання трудових ресурсів та робочого часу;

3)    визначати рівень оплати праці при різних формах і системах оплати праці;

4)    самостійно аналізувати стан розвитку соціально-трудових відносин в Україні, виявляти існуючі проблеми;

5)    розробляти пропозиції по удосконаленню соціально-трудових відносин та взаємодії сторін соціального партнерства;

6)    використовувати набуті знання як суб’єкт соціально-трудових відносин у майбутній практичній діяльності.