3.2.4 Правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць

ДСТУ 3651 виходячи з правил української мови та міжнародних стандартів [8 - 32], установив такі правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць:

1. Символи величин є окремими буквами латинського чи грецького алфавіту, іноді з підрядковими або/і надрядковими індексами. Вони друкуються похилим шрифтом (курсивом) незалежно від того, яким шрифтом надруковано весь текст.

2. Символи векторних величин можна друкувати півгрубим шрифтом або споряджувати спеціальною позначкою - стрілкою над символом величини (зауважимо, що в цьому посібнику обрано перший спосіб).

3. Якщо в даному тексті різні величини мають однакові символи, то відмінність між ними можна показати з допомогою індексу. Якщо індекс є символом величини, він друкується похилим шрифтом (курсивом), в усіх інших випадках – прямим шрифтом.

Приклади

Прямі індекси:	Похилі індекси:
Сг (г - газ)	Ср (р - тиск)
gn (n - нормаль)	Il (l  - довжина хвилі)
e (e - електрична)	px (x - координата)
T1/2 (1/2 - число)	aik (i, k - поточні індекси)

4. Числа в числових значеннях величин друкують прямим шрифтом.

5. Розмірності величин друкують прямим шрифтом великими латинськими літерами.

6. Назви одиниць СІ завжди пишуть з малої літери. Позначення одиниць СІ також пишуться з малої літери, за винятком тих, назви яких походять від прізвищ вчених (ампер, герц, ньютон, вольт та ін.) - їх пишуть з великої літери [(А, A), (Hz, Гц), (N, Н), (V, В) та ін.]. З метою уніфікації написання позначень це правило поширене також на позначення позасистемних щодо СІ одиниць, наприклад: (eV, еВ) - електронвольт,     (Е, E) - ерстед, (Mx, Мкс) - максвел.

7. У назвах одиниць площі та об’єму застосовують прикметники "квадратний" і "кубічний", наприклад квадратний метр, кубічний сантиметр, включаючи випадки, коли ця одиниця входить у похідну одиницю іншої величини, наприклад кілограм на кубічний метр (одиниця густини речовини), кулон на квадратний метр (одиниця електричного зміщення). Якщо другий або третій степінь довжини  не відтворює площі або об’єму, то слід використовувати вирази "у другому степені" або "у квадраті", "у третьому степені" або "у кубі". Наприклад: метр у третьому степені (одиниця момента опору площинної фігури).

8. У назвах одиниць, що містять частку від ділення однієї одиниці на іншу, назви одиниць знаменника пишуть з прийменником «на», наприклад: одиниця прискорення - метр на секунду в квадраті, одиниця напруженості магнітного поля - ампер на метр. Для одиниць величин, що залежать від часу в першому степені та є характеристиками швидкості плину процесів, назву одиниці часу, що міститься в знаменнику, пишуть із прийменником «за», наприклад: одиниця швидкості - метр за секунду.

9. У назвах похідних одиниць, що містять добуток двох або більше одиниць, назви одиниць на письмі сполучають дефісом, наприклад: ньютон-метр, вольт-квадратний метр.

10. У разі утворення кратних і частинних одиниць від похідних одиниць СІ префікс або його позначення слід писати разом з назвою одиниці або відповідно з її позначенням. Якщо одиницю утворено як добуток чи відношення одиниць, то префікс слід сполучати з назвою першої одиниці, яка входить у добуток або у відношення.

У випадках, коли з історичних причин широко застосовують одиницю, де префікс приєднано до назви іншої не першої одиниці (наприклад, ампер на квадратний міліметр, кіловольт на сантиметр тощо), рекомендується переходити до правильно утворених кратних і частинних одиниць (у даному прикладі відповідно до мегаампера на квадратний метр та мегавольта на метр).

11. Назви кратних і частинних одиниць, піднесених до степеня, слід утворювати приєднанням префікса до назви вихідної одиниці. Наприклад, кратна одиниця від квадратного метра - квадратний кілометр (вихідна одиниця - метр); частинна одиниця від секунди у другому степені - мікросекунда в другому степені.

12. Під час утворення кратних і частинних одиниць не допускається відкидати останню літеру префікса в його поєднанні з назвою одиниці.

13. Для написання позначень одиниць застосовуються літери чи спеціальні знаки (...о, ...", ...’,  %). Використовують два види літерних позначень: українські (з використанням літер української абетки) та міжнародні (з використанням літер латинської чи грецької абетки).

До позначень одиниць, а також до їхніх назв не можна додавати інші літери чи слова, що мали б подавати додаткову інформацію про фізичну величину, об’єкт чи умови вимірювання. У всіх подібних випадках слід поєднувати визначальні слова з назвою величини, а одиницю позначати згідно зі стандартом.

Наведене правило стосується також міжнародних позначень одиниць.

14. Символи величин та позначення одиниць не повинні змінюватись у множині. Після них крапки не ставлять, за винятком випадків, коли цього потребує пунктуація (у кінці речень).

Позначення одиниць, що збігаються з назвами цих одиниць, не можна змінювати за відмінками і числами, якщо їх розташовано після числових значень, а також у заголовках ґраф, боковин таблиць і експлікаціях після формул. До таких позначень належать моль, бар, рем, вар, рад.

Приклади

1 моль, 2 моль, 10 моль;

1 рем, 4 рем, 7 рем.

Винятком є позасистемна одиниця світловий рік, позначення якої відмінюється:   1 св. рік; 2 св. роки; 7 св. років.

15. Позначення одиниці слід розташовувати в одному рядку з числовим значенням величини без перенесення на наступний рядок. Між числом і позначенням одиниці залишають проміжок.

Винятком є позначення у вигляді єдиного спеціального знаку - надрядкового індексу, перед яким проміжку не залишають.

16. За наявності десяткового дробу в числовому значенні величини позначення одиниці слід розташовувати після всіх цифр.

17. Коли вказується значення величини з граничними відхиленнями, її числове значення разом з граничними відхиленнями слід брати в дужки, а позначення одиниці розташовувати після дужок. Якщо дужки не застосовуються, то слід розміщувати позначення  одиниці як після середнього числового значення величини, так і після числового значення граничного відхилу.

Якщо в тексті наводиться інтервал числових значень фізичної величини, то її одиницю вказують лише після останньої цифри, наприклад: від 100,0 до 100,1 кг, або 100,0 - 100,1 кг, або 100,0...100,1 кг.

Коли в тексті наводиться ряд (група) числових значень фізичної величини, виражених в однакових одиницях, цю одиницю треба вказувати лише після останньої цифри, наприклад: 5; 6,1; 7 мм або 2х3х9 мм.

18. Дозволено застосовувати позначення одиниць у заголовках граф і назвах рядків (боковинах) таблиць, а також в експлікаціях після формул. Не допускається розташовувати позначення одиниць поруч із формулою, що відтворює залежність між величинами чи між їхніми числовими значеннями в літерній формі.

19. У позначеннях похідних одиниць не допускається комбінувати позначення одних і назви інших одиниць.

Допускається застосовувати сполучення спеціальних знаків ...°, ...', ..." та % з літерними позначеннями одиниць, наприклад: ... °/с.

20. Позначення одиниць, що входять у добуток, слід відокремлювати крапками на середній лінії як знаками множення.

21. У літерних позначеннях відношень одиниць для позначення знаку ділення слід застосовувати  лише одну риску: навскісну або горизонтальну. Допускається також записувати складені позначення одиниць у вигляді добутку позначень одиниць, піднесених до степенів (додатних або від’ємних).  

Коли для однієї з одиниць, що входить у відношення, встановлено позначення у вигляді від’ємного степеня (наприклад, с^-2, м^-1, К^-1), то застосувувати навскісну або горизонтальну риски не допускається.

22. Якщо для позначення знаку ділення застосовують навскісну риску, то позначення одиниць у чисельнику та знаменнику потрібно розташовувати вздовж рядка, а добуток позначень одиниць у знаменнику слід брати в дужки.

23. Позначення одиниць друкують прямим шрифтом.

24. Позначення десяткових префіксів друкують прямим шрифтом без проміжку між префіксом і позначенням одиниці.