4.1. Активні дієприкметники
На відміну від російської мови, де найпоширенішим засобом вираження ознаки (характеристики) предмета через дію є дієприкметник та дієприкметниковий зворот, в українській мові ці значення передаються дещо іншими засобами:
1) Прикметниками.
2) Підрядними реченнями (описовий засіб).
3) Власне дієприкметниками.
Лексико-граматична особливість сучасної української мови полягає в тому, що в ній майже повністю відсутні активні та пасивні дієприкметники теперішнього часу.
Активні дієприкметники теперішнього часу часто і достатньо легко відтворюються в українській мові прикметниками. Порівняймо:
| Російська мова | Українська мова |
| господствующая идея | напівна ідея |
| всеохватывающая теория | всеохопна теорія |
| окружающая среда | навколишнє середовище |
| захватывающий фільм | захопливий фільм |
| металлорежущий станок | металорізальний верстат |
| нержавеющая сталь | державна сталь. |
Поширеним засобом вираження означальних відносин через дію є описовий, тобто замість притаманної російській мові дієприкметникової форми вживаються підрядні речення зі словами що, який, котрий. Особливо це стосується дієприкметникових зворотів. Порівняймо:
| Російська мова | Українська мова |
| Всё небо было усеяно мерцающими звёздами. | Все небо було всіяне мерехтливими зірками. |
| Всё небо было усеяно весело мерцающими звёздами. | Все небо було всіяне зірками, що весело мерехтіли. |
| Вращающаяся дверь… | Обертові двері... |
| Маховик, вращающийся со скоростью… | Маховик, що обертається зі швидкістю... |
| Светящееся табло | Світляне табло |
| Табло, светящееся под действием… | Табло, що світиться під дією... |
Взагалі кажучи, можна взяти собі за правило перекладати дієприкметникові звороти тільки описовим засобом.
Активні дієприкметники теперішнього часу теоретично можна (і доволі легко!) утворюються в українській мові.
| Російська мова | Українська мова |
| господствующая идея | пануюча ідея |
| всеохватывающая теория | всеохоплююча теорія |
| окружающая среда | оточуюче середовище |
| захватывающий роман | захоплюючий роман |
| металлорежущий станок | метало ріжучий верстат |
| нержавеющая сталь | нержавіюча сталь |
На сучасному етапі українського мовлення використання дієприкметників теперішнього часу на – чий вважається наслідком калькування з російської мови і всіляко обмежується. Складність полягає в тому, що ця межа дуже туманно окреслена.
Якщо хтось з мовознавців вживає активні дієприкметники теперішнього часу на – чий, то зараз же посилається або на якогось класика української літератури (починаючи з І. Котляревського та Квітки-Основ’яненка), або ж оголошує активний дієприкметник власне прикметником, залежно від власних уподобань. Отже, повної одностайності в цьому питанні немає. Залишається золота середина – переклад не повинний бути незграбним! А це вже цілком залежить від ступеню знання перекладачем української (і російської теж!) мови та його вправності.
Активні дієприкметники минулого часу утворюються в українській мові від основи неперехідних дієслів за допомогою суфікса –л–:
| Російська мова | Українська мова |
| сгоревший | згорілий |
| закипевший | закипілий |
| позеленевший | позеленілий |
| наболевший | наболілий |
Такі дієприкметники можуть утворювати звороти: обличчя, потемніле від гніву.
Проте дієприкметники на –л– не завжди утворюються, наприклад: победившая команда, смог ший дойти до финиша. В такому випадку вже не обійтися без підрядного речення: команда, яка перемогла, той, що зміг дістатися фініш.